Кожного року в другу суботу жовтня відзначався Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, цього року цей день припав на 13 жовтня.
Паліативна допомога — це певний комплекс робіт, котрі спрямовані на забезпечення максимальної якості життя для людей з невиліковними хворобами та їхніх членів родини, котрі зменшують їхні страждання. Окрім своєчасного виявлення, діагностування та адекватних лікувальних заходів сюди входять також моральна та психологічна підтримка. В свою чергу, хоспіс — складова частина паліативної допомоги, це комплекс медичних та соціальних заходів, котрі допомагають людині, котра помирає.
Перший в світі хоспіс сучасного ладу був створений 1867 року в Англії письменницею та медичною сестрою Сесилією Сондерс. Сама ідея догляду за невиліковно хворими прийшло з християнством. В античні часи лікарі не доглядали за невиліковно хворими пацієнтами, так як в той час вважалось, що якщо людина помирає, то це воля богів і не потрібно в це втручатись. Навіть на початку 19 століття лікарі рідко приходили до вмираючих пацієнтів, навіть для констатування факту смерті зазвичай цим займались священики.
В Україні перші хоспіси були створені в кінці 90-х років у Львові та Івано-Франківську. У Львівській обл. за 2017 рік хоспісну допомогу отримало 11 735 осіб, а за пів року 2018 — 571 особа.